Khreshchatyknews.com

Категорія: Події

  • Друзі Коболєва передумали: вимагають повернути мільйони пожертв на заставу

    Друзі Коболєва передумали: вимагають повернути мільйони пожертв на заставу

    Адвокати колишнього керівника «Нафтогазу», обвинуваченого у привласненні коштів, благають суд повернути хоча б частину застави.

    «Усі кошти – а їх треба зібрати 229,2 млн грн до понеділка, 6 березня – підуть на судову заставу для найбільшого ворога російської газової монополії та найяскравішого менеджера «Нафтогазу» – Андрія Коболєва… По закінченню непорозуміння у виді судового процесу проти Коболєва ці кошти буде повернуто усім, хто долучився та побажав повернення. Альтернативно кошти можуть бути спрямовані у фонд «Повернись живим». Ці слова належать українському бізнесмену та засновнику інвестиційної компанії Concorde Capital Ігорю Мазепі. Майже рік тому у Facebook він зробив заклик підтримати грішми ексглаву «Нафтогазу», який опинився на грані ув’язнення.

    Пан Мазепа є товаришем екскерівника «Нафтогазу» Коболєва, якого антикорупційні органи обвинувачують у привласненні коштів в особливо великих розмірах. У березні 2023 року Мазепа спільно з новою дружиною колишнього «нафтогазівця» Світланою Панаіотіді запустили челендж: за лічені дні через соціальні мережі вони зібрали не повну, але значну суму на заставу для Андрія Коболєва.

    Справу було виконано наполовину. 1982 жертводавця задонатили 106,5 млн на рахунки ТОВ «Конкорд Консалтинг» (належить Мазепі) та громадській організації «Демократична сокира» з поміткою: «Цільова програма застава». Потім вказані організації перевели ці кошти на депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

    Один мільйон «із хвостиком» на заставу від себе додав й сам герой цієї історії Андрій Коболєв.

    Унікальність справи Коболєва у тому, що за екскерівника «Нафтогазу» було внесено 107 млн грн застави, що становить всього 46,71% від визначеної судом суми. Себто судове рішення щодо обрання міри запобіжного заходу не було виконано. Це навіть публічно визнав адвокат Коболєва Олександр Лисак. Його цитата: «У нас виникла цікава ситуація із запобіжним заходом для Андрія Володимировича Коболєва. Адже є рішення апеляції, в якому визначено розмір застави (229,2 млн грн). На сьогодні не внесено всю заставу, то можна вважати, що не виконана судова ухвала про призначення запобіжного заходу. Коли ж прокурор звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, то суд частково задовольнив і зобов’язав (підозрюваного – «Главком») носити засіб електронного контролю», – зазначив адвокат екстопменеджера «Нафтогазу».

    Водночас адвокат Олександр Лисак зауважив, що у прокуратури була можливість повторно ініціювати перегляд запобіжного заходу, враховуючи невнесення застави. Але цього не сталося.

    У відносному спокої гроші небайдужих українців на заставу для фігуранта пролежали до початку 2024-го. А далі сталося несподіване…

    «Віддайте наші гроші!»

    9 січня Вищий антикорупційний суд узявся за розгляд клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу колишньому керівнику «Нафтогазу». Подібне «прощупування» Феміди не раз відбувалося протягом 2023 року. Наприклад, 30 листопада сторона захисту переконувала суд у тому, що необхідно повернути Коболєву всі його закордонні паспорти, вилучені за наполяганням антикорупційної прокуратури. Аргументи прості: з початку 2022-го обвинувачений перебував за кордоном, а на початку січня 2023 року, дізнавшись про своє кримінальне переслідування, свідомо приїхав до України. Більше того під час досудового розслідування Коболєв, із дозволу слідства, виїжджав за кордон «для підтримання обороноздатності нашої держави».

    Та Феміду подібні пояснення сторони захисту не вразили і вона відмовила у задоволенні клопотання. Однак цього разу у процесі виринули екстраординарні обставини.

    Захисник екскерманича «Нафтогазу» почав промову з аналізу застави обвинуваченого у розмірі 107,1 млн грн. За словами адвоката, із загальної суми 101,83 млн грн внесло ТОВ «Конкорд Консалтинг». Однак є важливий нюанс, на якому наголосили адвокати обвинуваченого: внесені кошти за Коболєва не є власністю «Конкорд Консалтинг». Гроші на рахунок фірми вносили небайдужі громадяни, котрі підтримують Коболєва. І тепер, як стверджує сторона захисту, частина з цих громадян вимагає повернути власні гроші. Відповідні звернення вже надходять на адресу ТОВ «Конкорд Консалтинг».

    У свою чергу компанія Ігорю Мазепи закидала «листами щастя» і самого Коболєва, і антикорупційний суд: мовляв, погралися, а тепер час повертати гроші. Скоріше за все, йшлося про 35,59 млн грн. Адже саме на таку суму адвокати просили суд зменшити розмір застави.

    У ці дебати включилася прокурор. Вона розкритикувала пропозицію зменшити заставу. Доводи зводилися до того, що ТОВ «Конкорд Консалтинг» самостійно ухвалило рішення бути заставодавцем обвинуваченого. Також це стосується й збору коштів на заставу. Як зазначила прокурор, під час залучення коштів товариство повідомляло, що кошти можна буде повернути після закінчення розгляду справи або, за клопотанням цих же осіб, гроші можна буде спрямувати до благодійного фонду. Теперішні ж вимоги громадян до ТОВ «Конкорд Консалтинг» стосовно повернення грошей не є підставою для зменшення суми запобіжного заходу, застосованого до Андрія Коболєва, наголосила сторона обвинувачення.

    Непохитну позицію зайняла й Феміда: статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення необхідної суми на користь особи, яка перебуває під кримінальним переслідуванням. Навпаки – заставодавці повинні розуміти, що можуть взагалі втратити внесені кошти, якщо підозрюваний або обвинувачений не виконуватиме покладені судом на нього обов’язки.

    Окремо суд заявив, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між третіми особами та заставодавцем ТОВ «Конкорд Консалтинг» щодо внесення застави за Коболєва, не зумовлюють обов’язкову зміну запобіжного заходу.

    «У судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та скасування додаткового обов’язку у вигляді здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон», – сказано в ухвалі антикорупційного суду.

    У  Мазепи тепер свої проблеми

    А вже пізно ввечері 18 січня стало відомо про затримання силовиками й самого товариша Коболєва, бізнесмена Ігоря Мазепи. Це сталося під час проходження україно-польського кордону у «Шегині». Він, за версією адвокаті, прямував на Всесвітній економічний форум у Давосі. Захисники, правда, чомусь не врахували той факт, що форум саме сьогодні завершується, а всі українські заходи на ньому проведені. Тому таке пояснення мало дивний вигляд.

    За даними ЗМІ, у справі проти Мазепи начебто присутній російський слід. Крім цього, зазначалося, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в офісі Concorde Capital, цікавляться отриманням права на землю для будівництва котеджного містечка преміумкласу Goodlife Park у Вишгородському районі на Київщині. Адвокати бізнесмена заявили, що під час обшуків силовики вибили двері бізнес-центру.

    «Обшуки в компанії проводяться без ухвали суду, забирають всі документи, які не стосуються справи, а пов‘язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи. Вилучено особисті речі співробітників, які працюють в інших проєктах. Саме кримінальне провадження стосується зведення нерухомості (котеджних містечок) ще у 2013 році…», – таку заяву ближче до ночі оприлюднила компанії Concorde Capital.

    Вранці 19 січня правоохоронці оприлюднили подробиці обшуків. За даними слідства, бізнесмен Ігор Мазепа виконував роль організатора схеми незаконного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури –Київської ГЕС. Протягом 2020-2021 років засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах прибрали до рук понад 7 га вартістю понад 20 млн грн. Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру у незаконній приватизації державного майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а засновнику інвестиційної компанії ще й у створенні, керівництві злочинною організацією, а також участі у ній.

    Зважаючи на перебіг подій, кримінального переслідування бізнесмену Мазепі таки не уникнути. У такому випадку він, як і Коболєв, може постати перед судом. А далі знайомий набір прийомів від правоохоронців: клопотання про обрання міри запобіжного заходу, арешти майна, застава тощо.

    При бажанні силовиків вони можуть влаштувати бізнесмену кримінальний «спам». Наприклад, відкриття щодо Мазепи кримінальних проваджень за статтями «Шахрайство» (стаття 190 Кримінального кодексу) або «Привласнення чужого майна» (стаття 191 Кримінального кодексу) за епізодом… збору коштів на заставу Коболєву.

    Поштовхом для цього якраз можуть стати звернення жертводавців, котрі оббивають пороги мазепівського ТОВ «Конкорд Консалтинг».

    Тим паче, що ще рік тому під дописом у Facebook дружини Коболєва Світлани Панаіотіді з’явився цікавий коментар. Сторонній чоловік повідомив про перерахування певної суми коштів на рахунок ТОВ «Конкорд Консалтинг» на заставу Коболєву. При цьому він визнав, що не підписував жодних документів із компанією Мазепи: «Суму закинув, яку не шкода. Повертати не обов’язково. Просто, щоб потім не довелося ще їм (ТОВ «Конкорд Консалтинг» – «Главком») мати проблеми з оподаткуванням та звітами».

    Жертводавці скидали донати на заставу Андрію Коболєву, але переймалися наслідками цієї благодійності

    Жертводавці скидали донати на заставу Андрію Коболєву, але переймалися наслідками цієї благодійності
    Скріншот коментарів під дописом дружини Коболєва у Facebook

     

    Нагадаємо, у січні 2023 року слідчі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву про підозру. Ексголову «Нафтогазу» підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. Загалом упродовж 2018 року підозрюваному, як вважає слідство, незаконно виплатили коштом компанії понад 229,25 млн грн (різниця між фактично виплаченою премією і максимально допустимим її розміром). Натомість сторона захисту все заперечує і вважає ці виплати законними.

    Слідство встановило, що очільник компанії (2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч закону видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі щодо контракту купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 рр.

    Всього, за даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Що цікаво: коли у квітні 2021-го підозрюваного «пішли» з «Нафтогазу», на прощання йому виплатили ще 338,6 млн грн премії. При цьому станом на 2017 рік керівник НАК «Нафтогаз України» вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Він отримував середню місячну зарплату в еквіваленті 31,5 тис. євро, що було у 136 разів більше за середню заробітну плату по країні. Щоправда, це мова лише про зарплату, бо виплати були набагато більшими, враховуючи солідні щомісячні премії. До речі, як днями заявила у суді прокурор, за час роботи в «Нафтогазі» Андрію Коболєву було виплачено понад $20 млн у вигляді премій.

    Віталій Тараненко

  • Розслідування причетності Офісу президента до тиску на ЗМІ

    Розслідування причетності Офісу президента до тиску на ЗМІ

    Протягом останніх кількох днів представники двох українських розслідувальницьких проєктів повідомили про інциденти, які вони розцінили як тиск на свою професійну діяльність.

    Хоча формально ці випадки не пов’язані між собою, аналітики вбачають у них ознаки системного переслідування незалежних ЗМІ в Україні, а деякі журналісти згадують практики, що стосуються періоду президентства Віктора Януковича.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-який тиск на журналістів є неприпустимим. Однак велика частина громадськості зауважує, що серед можливих ініціаторів цього тиску вказують на членів його адміністрації.

    Скандал, пов’язаний із тиском на розслідувальних журналістів, які борються з корупцією, може вразити позиції Києва в контексті намагань переконати західних партнерів у необхідності продовжувати підтримку України.

    16 січня маловідомий YouTube-канал “Народна правда” оприлюднив відео під назвою “Зворотна сторона Bihus.info: експеримент з “фєном”, вживання MDMA, куріння трави та розслідування”.

    У п’ятихвилинному ролику під акомпанемент реггі-музики висвітлювалися аудіозаписи телефонних розмов кількох членів редакції Bihus.info – одного з провідних розслідувальних проєктів в Україні.

    У двох розмовах молоді обговорювали свої покупки нелегальних речовин та їхні ціни. В окремих кадрах показувалися групи молодих людей, які вживають щось з невеличких люльок на ґанку дерев’яного будиночка, а також три дівчини, які перебувають всередині приміщення та вдихають речовину зі столу через ніс.

    Пізніше стало відомо, що зйомки відбувалися наприкінці минулого року під час корпоративного заходу редакції, і на відео були зображені оператори Bihus.info.

    Ролик швидко розповсюдився через анонімні телеграм-канали, набираючи понад сто тисяч переглядів – у декілька разів більше, ніж інші відео на тому ж YouTube-каналі. Зранку 19 січня канал “Народна правда” був закритий, а відео із працівниками Bihus.info стало недоступним.

    Витік відео з прихованими зйомками та прослуховуванням працівників Bihus.info став відомий всього за два дні після події, пов’язаної із іншим відомим розслідником-журналістом.

    Ввечері 14 січня кілька осіб у військовій формі з’явились під дверима квартири Юрія Ніколова, редактора проєкту “Наші гроші”. За відеозаписом, що швидко з’явився на анонімних телеграм-каналах, вони стукнули в двері та вимагали, щоб журналіст “йшов на фронт”.

    Згідно із записом, вони приклеїли на двері квартири папірці із написами “Зрадник”, “Провокатор”, “Йди служити в армію” і вирушили, налякавши матір Ніколова. Самого журналіста вдома на той момент не було.

    Серед головних журналістських розслідувань в Україні визначаються проекти Bihus.info та “Наші гроші”.

    Bihus.info, заснований більше десяти років тому командою журналістів під керівництвом Дениса Бігуса, вирізняється численними резонансними розслідуваннями. Серед них – вивчення бізнесу, яким керує брат заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми на окупованих територіях України, розкриття незадекларованого майна декількох депутатів Верховної Ради, та аналіз суб’єктивних моніторингів соцмереж та ЗМІ, що готуються за бюджетні кошти для органів української влади. Проєкт Bihus.info отримував підтримку від Internews, Національного фонду підтримки демократії та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні у минулому році.

    Журналістське видання “Наші гроші”, засноване за підтримки міжнародного фонду “Відродження”, спеціалізується на аналізі державних закупівель. Зокрема, матеріали Юрія Ніколова щодо неправомірностей при закупівлі харчових продуктів для української армії визнані однією з ключових причин відставки міністра оборони Олексія Резнікова у минулому році.

    На сьогодні немає достатніх підстав для твердження, що інциденти, пов’язані із Юрієм Ніколовим та співробітниками Bihus.info, взаємопов’язані, зазначають самі журналісти.

    Однак обидва інциденти спрямовані на дискредитацію проєктів, які розкривають корупцію у верхніх ешелонах української влади. В обох випадках анонімні телеграм-канали “розганяли” ці історії, вказуючи на свою лояльність до Офісу президента (у відомстві це категорично відкидають).

    Редактор Bihus.info Максим Опанасенко в ефірі Радіо NV зазначив, що наразі неможливо довести зв’язок між цими інцидентами, але “хронологічно, тематично, інструментально це все складається у певну лінійку, яка починає нагадувати не дуже хорошу кампанію”.

    Засновник Bihus.info Денис Бігус, який зараз перебуває у лавах ЗСУ, повідомив, що опитування працівників редакції показало використання авторами відео фрагментів реальних телефонних розмов, які відбулися з інтервалом у “місяці”.

    “Маємо підстави стверджувати, що тривалий період члени команди систематично слідкують – вперто, системно і довго”, – заявив він. “Це не виглядає як спонтанна акція помсти за якийсь матеріал. Це системне тривале слідкування, переслідування для дискредитації роботи команди, яку вона виконує протягом років. Я не знаю, яким чином ця історія може дискредитувати наш контент. Але вона є”, – додав Бігус.

    Щодо атаки на Ніколова, конкретна причина також неочевидна. Один із анонімних телеграм-каналів, який пов’язують із Офісом президента, розмістив фрагмент виступу Ніколова, де він критикував президента Зеленського, який визнавав його “ухилянням” від обов’язків.

    Реакція українських політиків на ці події виявилася різноманітною.

    Депутат Микола Тищенко, якого формально виключили з партії “Слуга народу”, але він залишається її близьким співробітником, засвідчив своє негативне ставлення до розслідувальників у короткому відеоролику. “Ганьба! І це журналісти, які претендують на совість нації! Нам така совість нації не потрібна! В смітник історії! Ви – пляма на серці усієї української журналістики!” – висловив своє осудження. Проте слід зазначити, що його позиція може не відображати загальних відносин групи “Слуга народу” до цих подій, особливо з урахуванням того, що сам Тищенко був предметом досліджень Bihus.info, а також піддавався моніторингу щодо свого способу життя внаслідок публікацій цього проєкту.

    Мер Дніпра Борис Філатов у своєму фейсбук-повідомленні висловив підтримку журналістам: “Подобаються нам журналісти чи ні, ми маємо розуміти, що це – так звана четверта влада. Тому використовувати проти них державну систему стеження (чи ще щось) є цілком неприпустимим. Тому в ситуації з Бігусом чи Ніколовим (попри, мабуть, взаємну нелюбов) я 100% – на їхньому боці.”

    Парламентські комітети з питань свободи слова та гуманітарної політики виступили з осудом тиску на незалежних журналістів і закликали правоохоронні органи провести всеосяжне розслідування цих інцидентів.

    Українські журналісти активно висловили свою реакцію на останні події. Впливове журналістське об’єднання “Медіарух” висловило серйозне занепокоєння щодо системного переслідування незалежних ЗМІ та розслідувальних журналістів, наголосивши на безкарності попередніх випадків тиску на медіа.

    Деякі представники ЗМІ висловили солідарність із Юрієм Ніколовим та командою Bihus.info, вбачаючи паралелі між поточними подіями та тиском, якого досліджувальні журналісти досвідчували під час президентства Віктора Януковича.

    “Все це вже було. Ходимо по колу. Були стеження, прослуховування, тиск, цензура, хамство, ігнор і, на жаль, навіть вбивства… Але от чого ніколи не було – це, щоб українські журналісти проковтнули і замовкли… Ми завжди вигравали подібні війни. І цього разу так буде”, – поділилася своїм враженням головний редактор порталу “Ліга” Юлія Банкова у своєму фейсбук-повідомленні.

    Мирослава Гонгадзе, голова офісу “Голосу Америки” у Східній Європі та вдова вбитого журналіста Георгія Гонгадзе зазначила у ефірі Радіо NV: “Це в Україні відбувається циклічно. Кожні десять років влада починає бути незадоволеною тим, що роблять журналісти. Це може призвести до дуже поганих наслідків.”

    Чи має влада який-небудь зв’язок із нещодавніми інцидентами, які стосуються тиску на розслідувачів, залишається питанням, навколо якого виникає гостра різниця думок серед членів журналістської громадськості.

    Більшість українських коментаторів вважають, що безпосередня участь правоохоронних органів у стеженні за працівниками Bihus.info, особливо через втручання у приватне життя, могла бути реалізована лише за активної підтримки владних структур.

    Наприклад, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук висловила можливість того, що обладнання для прослуховування працівників Bihus.info може належати “приватним структурам”. Іншим поглядом ділиться сам Юрій Ніколов, який вказує на те, що служби слідкували за Bihus.info протягом не менше року і всі вони підконтрольні Татарову, заступникові глави Офісу президента, який відповідає за правоохоронні органи.

    Президент Володимир Зеленський вже висловив свою реакцію на цю ситуацію, заявивши, що Служба безпеки України розпочала розслідування та обіцявши вивчити всі обставини. Зазначивши, що будь-який тиск на журналістів неприпустимий.

    У той же час, журналіст Bihus.info Максим Опанасенко зазначив, що, хоча вони звернулися до поліції із заявою про інцидент біля своєї квартири, на момент 18 січня провадження так і не було відкрито. У випадку Bihus.info СБУ повідомила про проведення обшуків у місці, де проводився корпоратив видання, що також додає додаткових аспектів до цієї ситуації. Денис Бігус повідомив про те, що їхня редакція проводить власне розслідування, спираючись на “деякі зачіпки”, і обіцяв повідомити про результати в найближчий час.

    Потрапити під тиск з боку влади та атаки на незалежних журналістів-антикорупціонерів, незалежно від часу, завжди є проблемою. Проте зараз, враховуючи зовнішньополітичний контекст, виявити гірший момент для таких інцидентів було б важко.

    Уряд Києва зараз активно працює над збереженням підтримки Заходу в контексті великої війни, що ведеться Росією проти України. Критика щодо незадовільності України західним демократичним стандартам є одним із головних аргументів опонентів підтримки країни Заходом, і це стає чинником, який може погіршити імідж України. В іншому випадку, будь-який скандал, який надає докази критикам Києва про тиск на вільну пресу та журналістів, зайнятих боротьбою з корупцією, може використовуватися Москвою для своїх цілей.

    Інциденти, пов’язані з атаками на журналістів, вибухнули під час Світового економічного форуму в Давосі, де Володимир Зеленський особисто виступав. Ці події суттєво ускладнюють його спроби переконати світ у тому, що Україна – вільна та демократична країна, відмінна від авторитарної Росії. Пов’язані із цим обставини можуть відігравати на руку російській стороні.

    Повернувшись до Києва, Зеленський може чи не взяти особистий контроль над розслідуванням тиску на ЗМІ, і навіть у випадку його взяття під контроль, результативність може бути під питанням.

    Такі інциденти також впливають на роботу анонімних пропрезидентських телеграм-каналів, які використовуються для цькування незалежних ЗМІ. Судження щодо їхнього подальшого функціонування важко зробити, однак вони вже анонсували продовження нападів на критиків Зеленського.

    Найважливіше, що зазначив журналіст Bihus.info Максим Опанасенко, є те, що в умовах такого тиску і скандалу надалі журналісти мають намір продовжити свою роботу. Денис Бігус також анонсував жорсткі кадрові рішення в своїй редакції і вказав на збільшений інтерес до набору нових кадрів.

  • Бізнесмена Ігоря Мазепу затримали на кордоні: розкрито, у чому його підозрюють, надано всі подробиці

    Бізнесмена Ігоря Мазепу затримали на кордоні: розкрито, у чому його підозрюють, надано всі подробиці

    Власника інвестиційної компанії Concorde Capital, Ігоря Мазепу, затримали 18 січня о 15:00 під час його спроби перетнути українсько-польський кордон на пункті пропуску “Медика – Шегині”. У даний момент у компанії проводяться обшуки. Суд у справі Мазепи заплановано на сьогодні, 19 січня.

    За інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), Мазепа вважається організатором схеми протиправного заволодіння земельними ділянками, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. Затримання відбулося згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Зазначається, що разом із Мазепою були затримані ще три учасники злочинної організації, включаючи брата організатора схеми. Раніше, 29 листопада 2023 року, ДБР вже розкрило та затримало членів організації, які незаконно заволоділи понад 7 гектарами землі, що належать Київській ГЕС.

    Представники ДБР стверджують, що до злочинної організації входило майже два десятки осіб, зокрема інвестори, архітектори, юристи та інші спеціалісти. Схема діяла в інтересах забудовників, які завдяки корупційним зв’язкам оформляли земельні ділянки як сільгосппризначення і подальше їхнє перепродаж.

    Учасникам злочинної організації загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Усім фігурантам справи, яких затримано 18 січня, вже оголошено підозри, включаючи одного з них із підозрою в організації злочинного угруповання, а іншого – участь в злочинній організації, повідомила речниця ДБР Тетяна Сап’ян.

    У компанії Concorde Capital, де директором є Ігор Мазепа, висловили думку, що його затримання пов’язане з “публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на українських бізнесменів”. Зауважили, що після затримання Мазепи 18 січня, у офісі Concorde Capital відбулись обшуки, й підготовлюють звернення до уряду щодо “тиску на компанію” з боку правоохоронців.

    У повідомленні зазначено, що під час обшуків правоохоронці вчиняли незаконні та агресивні дії, включаючи обмеження доступу адвокатів, безладне вилучення документів та коштів працівників, обшук офісу без рішення суду та форсоване відкривання дверей. Concorde Capital виступає з ініціативою звернутися до уряду стосовно тиску на компанію та можливого впливу на інвестиційний клімат в Україні через дії правоохоронних органів.

    Зазначається, що бізнесмену Ігорю Мазепі запропонували встановити заставу у розмірі 700 мільйонів гривень, а його брату — 500 мільйонів гривень.

    Сам Мазепа висловив здивування, заявивши, що не розуміє, чому його затримали за якимось недоліком у виділенні землі, яке, його словами, не стосується його особисто. Він також зазначив, що підозра в справі стосується лише деяких російських слів, які він чув при затриманні.

    У реакції на затримання Мазепи ряд представників громадськості та бізнес-спільноти висловили свої думки. Всеволод Кожемяко вважає, що це може бути пов’язано з корупційними, політичними чи вимаганнями правоохоронного рекету. Спілка українських підприємців висловила невпевненість у відсутності інформації про затримання чиновників чи представників правоохоронних органів у цій справі. Валерій Пекар зауважив, що подібні обставини можуть торкнутися будь-якого підприємця з досвідом, а Ярослав Железняк визначив це як можливе “рекетірство правоохоронців”.

    Про Concorde Capital. Заснована Ігорем Мазепою, компанія за 18 років свого існування стала лідером інвестиційного ринку України, привернувши понад 4 мільярди доларів США інвестицій від понад 1000 клієнтів.

    У реакції на події також висловились представники політичного та бізнес-середовища.

  • Оголошено розшук сина Гринкевича, якого покинула Соня Морозюк

    Оголошено розшук сина Гринкевича, якого покинула Соня Морозюк

    У результаті розслідування Державного бюро розслідувань (ДБР) родич львівського бізнесмена став об’єктом пошуків. За інформацією від ДБР, цей чоловік був виявлений у зв’язку з підозрою у здійсненні оборудок із закупівлями одягу для Збройних Сил України. Назву конкретної особи в офіційному повідомленні не вказано, але джерело ВВС Україна, посилаючись на правоохоронні органи, стверджує, що йдеться про Романа Гринкевича. Важливо відзначити, що цей чоловік є сином львівського забудовника Ігоря Гринкевича, який сам був затриманий у грудні минулого року.

    Представники ДБР повідомили, що вони розкрили діяльність злочинної організації, яка здійснювала шахрайські схеми на закупівлях одягу для військових. Попередньо проведені обшуки та затримання стали складовою частиною цього розслідування.

    Наразі одного з членів організації ще не знайшли, і ДБР закликало громадян повідомляти будь-яку інформацію щодо його місця перебування. Варто відзначити, що офіційно не фіксувалося перетинання ним кордону.

    В день затримань наречена Романа, художниця Соня Морозюк, зробила заяву про розрив відносин з ним.

    17 січня художниця Соня Морозюк взяла рішення завершити відносини з Романом Гринкевичем і висловила своє рішуче відмовлення від подальшого шлюбу з ним. У своєму пості в Instagram вона оголосила про намір продати усі подарунки, серед яких були прикраси та обручка, і передати отримані кошти на потреби Збройних Сил України.

    Соня Морозюк в пості висловила своє відчуття зради та розчарування в зв’язку з діями Романа Гринкевича, якого вважає особою, яка вчинила зраду своїй країні. Вона підкреслила, що не буде приймати прізвище Гринкевич та не планує вступати в шлюб з кимось, хто зраджує патріотичні цінності.

    Пост художниці спричинив велику кількість реакцій у соціальних мережах. Деякі користувачі підтримують її рішучість та визначеність, але більшість висловлює негативне ставлення, питаючи, чому вона не зробила такого рішення раніше та наголошуючи на питаннях щодо її власності, яку, зазначають, Роман Гринкевич подарував їй.

    У своєму пості Соня Морозюк відкидає будь-які підозри щодо отримання від Романа або його родини додаткових подарунків чи власності, стверджуючи, що все її майно, придбане минулого року, є результатом її власних зусиль та фінансових вкладень.

    11 січня Державне бюро розслідувань (ДБР) арештувало розкішну нерухомість, автомобілі преміум-класу, а також майно та рахунки компаній, які перебувають під контролем Ігоря Гринкевича. Однак в офіційному повідомленні не було вказано, чи належали до арештованого майна квартири художниці Соні Морозюк.

    Ігор Гринкевич вже став об’єктом двох підозр. Перша підозра стосується епізоду з грудня 2023 року, коли йому навідомо давали підозру за те, що він намагався передати хабар у розмірі 500 тисяч доларів одному з керівників ДБР.

    Друга підозра пов’язана із створенням злочинної організації. За даними ДБР, Ігор Гринкевич створив організацію з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами. Зазначається, що в рамках цієї схеми він укладав договори з Міністерством оборони на постачання низькоякісного військового одягу, завдаючи бюджету України збитків практично на мільярд гривень.

    Унаслідок скандалів Міністерство оборони прийняло рішення розірвати угоди з компаніями, що пов’язані з родиною Гринкевичів, які вважаються одними з основних постачальників. Син бізнесмена, Роман Гринкевич, заявив, що впевнений у тому, що діяльність його родини відбувалася в межах чинного законодавства. Відомо, що син фактично володіє однією з фірм, яка мала контракти з Міноборони, тоді як його батько формально вийшов із власності над компаніями раніше.

  • “Вовчий суд” вже другий рік як ліквідовано, але українці й досі платять кожному судді більше мільйона гривень на рік

    “Вовчий суд” вже другий рік як ліквідовано, але українці й досі платять кожному судді більше мільйона гривень на рік

    25 грудня 2023 року з будівлі на вулиці Петра Болбочана, 8 було відправлено листа за підписом судді Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, який раніше очолював цей суд. Адресат, вказаний на конверті, – голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик.

    Суддя Вовк бив на сполох, переконував Усика: мовляв, під загрозою опинився авторитет усієї Вищої ради – самоврядного органу, який призначає та звільняє всіх суддів України. Причина цьому – член ВРП, у минулому адвокат Роман Маселко. На думку Вовка, у Маселка «сформоване упереджене ставлення» до низки суддів, а тому він має «постійний реальний конфлікт інтересів…, у тому числі щодо суддів ОАСК». З таких міркувань, дав пораду суддя Вовк голові ВРП Усику, Романа Маселка негайно треба звільнити.

    Родзинка цієї історії у тому, що з моменту ліквідації Окружного адміністративного суду Києва минуло більше року, проте, як ми бачимо, цей орган досі живий.  «Живучість» Окружного суду за нинішніх може видаватися абсурдом. Але факт залишається фактом: пів сотні суддів Окружного адміністративного суду попри його ліквідацію і попри війну продовжують одержувати солідні винагороди, нічого при цьому не роблячи. Ніякого правосуддя вони не здійснюють: не виносять рішень та постанов. А деякі судді, зокрема вищезгаданий Павло Вовк, більш відомий суспільству за кейсом НАБУ «Плівки Вовка», ще й намагаються далі впливати на всю систему правосуддя.

    Мільйони за гарні очі

    На кінець листопада 2023 року в ліквідованому Окружному адмінсуду Києва нараховувався 51 суддя. Практично кожен з них одержав понад 1 млн грн суддівської винагороди за підсумками 11 місяців. Загалом за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди, з них виплачено на руки (з урахуванням відмінусованих податків) 51,1 млн грн.

    Всього за січень-листопад 2023-го суддям ОАСК нараховано 65,3 млн грн винагороди

    Частина суддів не полінувалися і задекларували отримані гроші, які їм виплатила держава. Зокрема, суддя Наталія Клименчук вказала, що у листопаді 2023 року отримала 143,8 тис. грн зарплати у суді, який є недіючим.

    Солідні виплати «впали» суддям ОАСК Тетяна Шейко і Олександру Кармазіну – 209,6 тис. грн і 295,4 тис. грн, відповідно. Додамо, що всі судді та держслужбовці зобов’язані декларувати місячні доходи, які перевищують 50 прожиткових мінімумів (134 тис. грн), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2023-му – 2684 грн).

    Заробітки судді Павла Вовка, який має зуб на члена ВРП Маселка, також чималі.

    За 11 місяців 2023 року Вовк на рівному місці «підняв» 1,6 млн грн.

    Суду нема, а суддя Павло Вовк заробив за 11 місяців 2023 року 1,6 млн грн
    Суду нема, а суддя Павло Вовк заробив за 11 місяців 2023 року 1,6 млн грн.

    Нагадаємо, що рік тому згаданий член Вищої ради правосуддя Роман Маселко попереджав: ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не означає автоматичне звільнення суддів. Вони залишаються суддями і отримуватимуть суддівську винагороду без надбавок.

    За що Зеленський і Рада «знесли» суд?

    Чому ж виник такий парадокс: суду нема, а судді вдають, ніби працюють і при цьому отримують винагороду?

    Повернімося у недавнє минуле. У квітні 2021 року президент Володимир Зеленський відреагував на електронну петицію та звернення антикорупційних громадських організацій щодо запуску процедури ліквідації столичного Окружного адмінсуду. Зокрема, глава держави направив до Верховної Ради відповідний законопроєкт як невідкладний.

    «У демократичному суспільстві повага й довіра до суду мають бути безумовними. Але там, де вмирає довіра, закінчується й демократія. ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з «плівками», корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду м. Києва втрачена», – сказано на сайті глави держави.

    Упливовість Окружного адмінсуду пояснювалася категорією справ, які належало йому розглядати.

    ОАСК мав право розглядати:

    оскарження актів Кабміну, міністерств, Нацбанку та інших органів центральної влади;

    оскарження рішень Антимонопольного комітету чи позови цього комітету до інших юридичних осіб;

    справи про державну допомогу суб’єктам господарювання;

    справи проти українських дипломатичних представництв або дипломатів;

    справи проти органів, які здійснюють дисциплінарне провадження проти прокурорів;

    справи про ліквідацію чи заборону політичних партій.

    Наприклад, восени-взимку 2013 року, у розпал Євромайдану, ОАСК заборонив проводити мирні акції протесту у центрі Києва, а 9 грудня того ж року одіозний суддя Євгеній Аблов зобов’язав МВС та столичну мерію розчистити від барикад та наметів ряд вулиць, у тому числі Майдан Незалежності; у 2014-2021 роках суд захистив понад 200 люстрованих держслужбовців та силовиків, стягуючи мільйонні компенсації з держбюджету; у квітні 2019 року суд задовольнив позов олігарха Ігоря Коломойського до Національного банку та Кабміну і визнав незаконною націоналізацію Приватбанку; у 2019 році ОАСК визнав протиправною заборону на в’їзд в Україну актора Федора Добронравова та анулював заборону на ретрансляцію деяких фільмів за його участю, зокрема, серіалу «Свати»; у січні 2021 року суд скасував нову редакцію українського правопису.

    Вершиною цинізму в історії цього суду став розгляд позовних заяв експрезидента Віктора Януковича у листопаді-грудні 2021 року, себто напередодні збройного вторгнення Росії в Україну. У них зазначалося, що парламент не мав повноважень 22 лютого 2014 року голосувати за постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових президентських виборів. Також, на думку Януковича, у 2015 році Рада незаконно позбавила його звання президента України.

    Апріорі суд мав відмовити президенту-втікачу через пропуск терміну на оскарження актів парламенту. Однак два позови колишнього президента було взято до розгляду. Остаточний вердикт (залишення без задоволення обох позовів) ОАСК дав лише наприкінці квітня 2022 року, коли стало зрозуміло, що окупанти відступили від столиці.

    Як писав «Главком», версія про те, що судді ОАСК навмисно «маринували» справи Януковича, очікуючи на розвиток подій на фронті, цілком логічна. Як підтвердив в інтерв’ю «Гордону» колишній начальник управлінь Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях генерал-майор запасу Олександр Петрулевич, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли би Київ.

    «Росія вже підготувала президента. І тут аспект особистого задоволення конкретної людини – Путіна. Його ж образили 2004 року, коли Янукович не став президентом. 2010 року він таки «пробив» його на посаду президента. Поновити його на посаді, поміняти нам владу – і повністю підконтрольна Росії держава. Усе було чітко сплановано, але ніхто не звернув на це уваги. У мене зараз постає питання: а де судді, які ухвалювали ці рішення? Хтось якісь претензії їм висунув? Я вже не говорю про притягнення до кримінальної відповідальності. Вони що, не розуміли, що роблять? Чудово розуміли», – впевений Петрулевич.

    Загалом, парламентарям попри усі згадані скандали і підозри знадобилося понад рік часу для розгляду невідкладного президентського проєкту закону про ліквідацію столичного суду.

    Що далі?

    Журналісти надіслали запити до Державної судової адміністрації та Вищої ради правосуддя з проханням повідомити про подальшу долю приміщень Окружного адмінсуду (вулиці Велика Васильківська, 81А і Петра Болбочана, 8), а також подальшого працевлаштування або звільнення суддів Окружного адмінсуду. Адже за законом на місці ОАСК має з’явитися Київський міський окружний адміністративний суд. До моменту створення нового суду всі справи ОАСК передаються до Київського окружного адміністративного суду.

    Приміщення Окружного адмінсуду Києва розташоване за адресою Петра Болбочана, 8Приміщення Окружного адмінсуду Києва розташоване за адресою Петра Болбочана, 8
    фото з відкритих джерел

    Між іншим, передача справ з ОАСК до Київського окружного адміністративного суду  мала відбутися протягом 10 днів. Але й тут буксування. Із близько 64 тис. справ та матеріалів, що перебували у провадженні ліквідованого суду, у першому півріччі 2023 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло 30086 справ і матеріалів.

    Державна судова адміністрація відповіла сухо по суті: подальша доля двох будівель Окружного адмінсуду Києва буде вирішуватися після завершення ліквідаційних процедур. І уточнили: сама ж ліквідація ОАСК «займає тривалий час».

    Що стосується подальшого переведення суддів із ліквідованого ОАСКу, то протягом року лише суддя Володимир Донець виявив таке бажання. Вища рада правосуддя «прикомандирувала» його до Київського окружного адміністративного суду.

    Протягом року після ліквідації ОАСК лише суддя Володимир Донець виявив бажання перевестися до іншого суду

    Ще двоє служителів Феміди Альона Мазур та Євгеній Аблов попросилися у відставку. До слова, останнього ВРП дуже не хоче відпускати у відставку за власним бажанням. А, найімовірніше, має намір звільнити «по статті» – за вчинення істотного дисциплінарного проступку. 26 грудня на сайті Вищої ради правосуддя з’явилося повідомлення: зупинено розгляд заяви Аблова до розгляду дисциплінарних скарг, які раніше надійшли стосовно цього судді.

    Суддя Євген Аблов у розпал Євромайдану, 9 грудня 2013 року, зобов’язав МВС та столичну мерію згорнути барикади та намети з Майдану Незалежності та інших вулиць
    Суддя Євген Аблов у розпал Євромайдану, 9 грудня 2013 року, зобов’язав МВС та столичну мерію згорнути барикади та намети з Майдану Незалежності та інших вулиць
    Річ у тім, що суддя Аблов відомий низкою скандальних рішень. Голос, схожий на голос Аблова, зафіксований і на сумнозвісних «плівках Вовка». Там він звертався до ексголови ОАСК Павла Вовка з пропозицією: «Шеф, давай что-то учудим. Я готов». За версією слідства, злочинна організація на чолі з ексголовою Окружного адмінсуду (всього в неї входило 12 осіб) мала на меті захопити державну владу шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя та створення штучних перешкод у їхній роботі.

    У липні 2019 року НАБУ провело обшук у будівлі ОАСК, а в публічний доступ потрапили записи, відомі як «плівки Вовка». На них людина, чий голос схожий на голос голови суду Павла Вовка, обговорює з іншими співрозмовниками вплив на суди та на органи влади, а також те, як «захопити» та «втримати» владу. На частині записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова. За цими фактами НАБУ та СБУ порушили кримінальне провадження щодо Вовка та його колег.

    Сам Павло Вовк заперечує достовірність цих записів. Та заявляє, що, на його думку, таким чином іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

    Крім цього, з’явилася інформація про оголошення у розшук сина судді Аблова. Правоохоронці підозрюють Івана Аблова в умисному вбивстві людини. Це сталося 1 січня 2024 року.

    Разом із тим голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик висловив запевнення, що всі судді ОАСКу пройдуть ретельну перевірку. «Жоден із них не пройшов кваліфікаційне оцінювання, а без нього вони не можуть бути переведені до іншого суду. Тому побоювання, що їх автоматично переведуть у новий суд, даремні», – заявив очільник ВРП в інтерв’ю ЗМІ.

    Проте пан Усик не уточнив ключовий момент: скільки ще часу держава, яка веде війну, фінансуватиме бездіяльних служителів Феміди коштом платників податків?

  • Топменеджмент концерну в Житомирській області постачав російському ВПК системи загородження – ДБР

    Топменеджмент концерну в Житомирській області постачав російському ВПК системи загородження – ДБР

    Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали двох топменеджерів концерну з Житомирської області, який постачав підприємствам оборонно-промислового комплексу РФ системи загородження.

    У телеграм-каналі ДБР у середу зазначається, що за останні пів року бюро спільно з СБУ викрило та припинило діяльність уже другого концерну, який продовжував забезпечувати російський ВПК. “Встановлено, що група компаній з Житомирщини постачала підприємствам оборонно-промислового комплексу рф системами загородження, які використовуються в агресивній війні проти України”, – ідеться в повідомленні.

    За інформацією відомства, до початку війни концерн належав підприємцю, який за кілька днів до початку війни виїхав з України, а після вторгнення переоформив власність на підконтрольних осіб, які продовжували працювати з РФ. “Нові власники концерну налагодили постачання через підконтрольні іноземні та російські фірми-прокладки. Саме ці компанії відправляли “замовлення” українському виробнику нібито для потреб третьої сторони. Тільки протягом 2022 року фігуранти поставили до росії декілька партій відповідної продукції на понад $1,5 млн”, – наголошують у бюро.

    Співробітники ДБР і СБУ наприкінці грудня 2023 року провели обшуки в приміщеннях концерну і місцях проживання його топменеджерів, слідчі бюро вилучили речі та документи, які свідчать про проведення операційної діяльності підприємств концерну на території України та РФ.

    “Наразі затримано двох топменеджерів концерну, яким було оголошено про підозру в учиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, вчинених організованої групою за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України”, – інформують у ДБР.

    У повідомленні уточнюється, що щонайменше ще троє учасників групи, зокрема її організатор, перебувають за межами України – їм буде повідомлено про підозру заочно. Наразі вирішується питання арешту майна підприємств і передання його АРМА.

  • Дмитро Лубінець осуджує викрадення працівниками ТЦК громадян посеред вулиці

    Дмитро Лубінець осуджує викрадення працівниками ТЦК громадян посеред вулиці

    Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець висловив своє рішуче осудження дій працівників ТЦК (територіальний центр комплектування), які застосовують фізичний тиск та викрадають громадян України прямо на вулицях.

    Лубінець вважає, що працівники ТЦК не мають права вимагати перевірки документів, відбирати їх або фізично утримувати громадян України. Він наголошує, що такі дії не входять у їхні повноваження.

    “Основне питання, яке порушують громадяни України, – це невідповідність мандатів ТЦК. Це коли вони вимагають перевіряти документи, забирають документи й фізично затримують громадян України. У них таких прав немає”, – зазначив він.

    За словами Лубінця, особливо обурюють випадки, коли працівники ТЦК застосовують фізичну силу до громадян. Він підтвердив, що до його офісу надходять звернення із скаргами на такі події.

    “Я не скажу, що вони системні, або що їх багато, але з такими випадками до нас теж звертаються. Все дуже просто. Я відкриваю провадження і направляю всі запити. А також до деяких ТЦК ми відправили моніторингові перевірки”, – додав Лубінець.

    Як тільки факти підтверджуються, омбудсмен вносить це питання на рівень керівництва для розгляду дисциплінарних справ, і вища адміністрація приймає рішення щодо покарання своїх підлеглих.

    Нагадаємо, що виконкому міськради Дніпра затвердив проєкт рішення про створення спеціальних дільниць для оповіщення та групи з розшуку військовозобов’язаних від 12 січня.

  • ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

    ДБР повідомило про підозру бізнесменові Гринкевичу та членам його злочинної організації за постачання неякісного одягу військовим

    Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) України оголосили про підозру Ігорю Гринкевичу, великому постачальнику Міністерства оборони України, та іншим членам злочинної групи, які, за їхніми словами, завдали збитків державному бюджету практично на мільярд гривень.

    Хоча повідомлення ДБР не вказує на ім’я Гринкевича, обставини справи вказують на його причетність. Міністерство оборони України раніше провело аудит контрактів із компаніями, які можуть бути пов’язані з цим бізнесменом, та визначило, що ці компанії не виконали 23 контракти на поставку товарів Збройним Силам України.

    Затримання Ігоря Гринкевича / © Державне бюро розслідувань

    За звітом ДБР, фігурант створив злочинну організацію для протиправного заволодіння бюджетними коштами, уклавши договори на постачання неякісного військового одягу Міністерству оборони України. Спостерігається також залучення до виконання замовлень підприємств, які раніше не займалися виробництвом для потреб оборони, внаслідок чого держава завдала збитків понад 934 мільйони гривень.

    У ДБР зазначають, що обставини справи дозволяють припустити корупційні дії і зловживання владою. Затримано членів злочинної організації, і розглядається питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Слідчі ДБР також активно вивчають можливу причетність інших посадовців Міністерства оборони України до цього кримінального правопорушення. Справа може мати серйозні наслідки для оборонних закупівель та вимагати перегляду контрактної системи для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

  • Суддю з Одеської області Олександра Боярського заарештували за корупційні схеми та допомогу ухилянтам

    Суддю з Одеської області Олександра Боярського заарештували за корупційні схеми та допомогу ухилянтам

    Суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, Олександра Боярського, взяли під варту Вищим антикорупційним судом.

    На нього покладаються підозри в отриманні $1500 неправомірної вигоди за винесення рішення про дозвіл на виїзд за кордон військовозобов’язаного чоловіка. Рішення про заарештування було ухвалено 16 січня, повідомляє пресслужба ВАКС.

    Суд визначив суму застави у розмірі 1 059 800 грн. Якщо застава буде внесена, Боярському буде доручено деякі обов’язки, включаючи обмеження переміщення без дозволу, повідомлення про зміни місця проживання та роботи, утримання від спілкування з певними особами, здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    Причини арешту пов’язані з підозрами в корупційних схемах та наданні допомоги ухилянтам від військової служби. Суддя Боярський зараз знаходиться під вартою протягом досудового розслідування, а строк дії запобіжного заходу встановлено на 60 діб.

  • Свято Благовіщення 2024 року: дата за новим календарем, історія та традиції

    Свято Благовіщення 2024 року: дата за новим календарем, історія та традиції

    Благовіщення Пресвятої Богородиці, одне з найбільших християнських свят, має особливе значення як для католиків, так і для православних. Це свято відзначається 25 березня за новим календарем, і воно стоїть на третьому місці за важливістю серед християнських свят, після Великодня та Різдва Христового.

    Історія Благовіщення пов’язана з архангелом Гавриїлом, який, за Євангелієм від Луки, приносить благу вість Діві Марії. Архангел розповідає, що вона буде мати Сина, який стане Спасителем людства. Для віри в це Діва Марія повинна була прийняти волю Божу, і, згідно з віруванням, вона стала матір’ю Ісуса Христа.

    Зміна календаря в Україні відбулася від 1 вересня 2023 року, коли Помісна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Таким чином, більшість церковних свят святкуються тепер на 13 днів раніше. Спільною датою Благовіщення 2024 року стала 25 березня.

    Святкові урочистості спрямовані на нагадування вірянам про прихід Сина Божого на Землю, асоційовані з непорочним зачаттям Ісуса Христа та покликані зблизити людей з таємницею втілення.

    Свято Благовіщення також відзначається дотриманням пісту, але деяке послаблення правил дозволяє включити до раціону рибу та морепродукти, а також гарячі страви з олією та вино.

    У цей день важливо відзначити його в храмі, звернутися до Бога у молитві та запросити вибачення за гріхи. Заборонено конфлікти та сварки, а радість та спілкування з рідними та друзями є запорукою святкового настрою.

    Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, народження Ісуса Христа, несе в собі глибокий сакральний зміст, нагадуючи вірянам про найважливіші події християнської історії.