Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.
За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.
Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.
Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.
Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.
Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити
Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.
Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.
Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.
Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.
Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.
Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.
Чому бізнес виступив проти змін
Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.
Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.
У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.
Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.
Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.
На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.
Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.
Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися
Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.
Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.
До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.
За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.
Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.
Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.
Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.
Як зараз працює система бронювання
Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.
Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.
Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.
Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.
Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.
У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.
Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.
Що буде з уже оформленим бронюванням
Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.
Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.
Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.
Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.
Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.
Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.
Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал
В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.
Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.
У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.
Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.
Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.
Коли ухвалять остаточні правила
За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.
Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.
Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.
Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.
Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.
Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.
Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.
Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.
